Зб. наук. пр. "Проблеми інформатизації та управління"

У даній публікації розглянуто використання генетичного алгоритму для рішення задач оптимізації багатоекстремальних функцій і функцій з нелінійною не випуклою областю обмежень.

Отримані результати показали, що застосування генетичного алгоритму не може гарантувати знаходження найкращого рішення, проте, він з великою ймовірністю дає одне з оптимальних рішень.

Для покращення оптимізації необхідно робити детальний аналіз операторів кросенговера та мутації для генетичного алгоритму, адже збільшення розміру популяції чи кількості поколінь не завжди дають змогу отримати бажані результати.