Серцю не накажеш...

Вечір… За вікном  лютує сувора зима, а на душі так важко, що словами не передати. Серце щимить від болю, але йому не накажеш… Тоді розрадою в таку мить стає піаніно, адже більше ніхто мене так не зрозуміє, як воно. Здається, що уже все викинув із голови і хочеться про все забути, але це тільки містичний вимисл того, щоб заспокоїти себе. В більшій мірі всім у світі можна керувати, і наче все стає підвладним, але за винятком одного: того, що так глибоко поселилось в мені. Більшість цей стан називають “коханням”, але яку  б назву він не мав – він особливий у кожного. Тому “осідлавши” любиму “клавінову”(піаніно), я почав з нею спілкуватися В результаті нашого діалогу вийшло щось не звичайне: і не веселе, і не сумне – щось особливе. Саме важливо те, що різні моменти кожен сприймає по-своєму. Скажімо, один епізод із цієї композиції може здавається одній людині сумним, а інший – веселим. Для мене особисто – там все сумне: витримана мінорна гармоніка просто чипляє за душу в різних місцях. Але у кого є подібні почуття – йому дана композиція мала б дуже сподобатися, головне “проникнути” в неї…

Audio clip: Adobe Flash Player (version 9 or above) is required to play this audio clip. Download the latest version here. You also need to have JavaScript enabled in your browser.

(24 оцінок, середня: 4.75 із 5)

 Loading ...

Доречно:

• Кішка – Kočka
• Я щасливий – I’m Happy
• На самоті – Alone
• Нова серія цифрових піанін “Yamaha Clavinova 500″
• Бетховен – “Місячна соната”. Аранжований варіант

4 коментарі to “Серцю не накажеш…”

• 25 лютого 2010 в 20:09
  Богдан каже: [ Відповіcти ]

  Привіт!
  Прослухав ще раз композицію “Серцю не накажеш”.
  - стриманий Шопен, а може “Пори року” Чайковського? трудно асоціювати, незвична композиція через акомпаніамент (ліва рука), який “збиває” мелодію. Незвично. Можливо, варто було б розширити (гармонізувати) і розписати для квартету. Цікаво !!!

  • 25 лютого 2010 в 20:39
    Іван Кравець каже: [ Відповіcти ]

    Привіт, Богдан! Спасибі за критику! Я її уже більше починаю полюбляти, аніж похвалу

    1. Щодо Шопена і Чайковського – ну Ви перебільшили То люди з великої Літери. Наврядчи я щось такого зроблю, щоб прирівнятися до них. Адже на це потірбно витрачати майже весь свій день, як це вони робили, а не кілька годин в тиждень, як я це роблю. Будь яке мистецтво потребує старань і великої практики, але я не в силі осягнути все одразу

    2. Щодо “ліва рука збиває”. А можете вказати час в секундах, де Ви відчуваєте таке “збиття”?

    3. Щодо “розписати для квартету”. У мене була ідея, і знаю точно, що цей твір якби обробив якийсь професоінал і його заграв оркестр – то оплески слухачів би не вщухали. У ньмоу є своя специфіка, яка “чипляє” за душу. Ось правильно підібрати інстурменти в необхідних частина і цей твір зазвучить по-новому. Можливо, я трішки наберусь стажу і колись дійду до того, що буду розписувати на партії. Але спершу треба вивчити нотну грамоту, яку я майже не знаю, і віднайти тих, хто б хотів зі мною в парі щось зіграти. Думаю, щось із струнного гармонійно би підкреслило цю композицію.
• 11 вересня 2011 в 18:43
  Свєтка каже: [ Відповіcти ]

  м….мелодія просто чудесна,захоплює,перехватує дух……..тут відчувається .ну я незнаю.така енегрія,тепло….сумного тут нічого небачу….хотя дивлячись з яким настроєм це слухати,тут відчуваються переживання,почуття,емоції….ех…..талант……….в цій мелордії відчувається життя…або скоріше прагнення до нього,до кращого,до мрій ……..
• 3 жовтня 2011 в 09:27
  Танюха каже: [ Відповіcти ]

  Я в захваті!!!!!!!! Це відчуття не можливо передати словами! Ти просто молодець! Продовжуй так і далі! Удачі, терпіння та розуміння тобі!